You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Біологічні ефекти комбінованої дії магнітного поля 50 гц, шуму та підвищеної температури повітря при хронічній експозиції (експериментальні дослідження)

Біологічні ефекти комбінованої дії магнітного поля 50 гц, шуму та підвищеної температури повітря при хронічній експозиції (експериментальні дослідження)

https://doi.org/10.33573/ujoh2008.04.070

Назаренко В.І.

Біологічні ефекти комбінованої дії магнітного поля 50 гц, шуму та підвищеної температури повітря при хронічній експозиції (експериментальні дослідження)

ДУ Інститут медицини праці АМН України, м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Проведені експериментальні дослідження хронічного (8 місяців) впливу фізичних факторів різної енергетичної природи на організм білих щурів: магнітного поля (МП) промислової частоти 50 Гц з рівнями 7, 250 і 7000 мкТл, білого шуму (80 дБА) та підвищеної температури (28 °С) повітря в різних комбінаціях. Встановлено, що особливістю біологічної дії фізичних чинників є їх політропність у сполученні з вибірковістю, котра за силою впливу на окремі фізіологічні системи організму та його органи може бути визначена у такій послідовності: для МП 50 Гц з рівнями 7 і 7000 мкТл — міокард, системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту (ПОЛ/АОЗ) організму, ЦНС; для МП 50 Гц з рівнем 250 мкТл -системи ПОЛ/АОЗ, клітинна система крові, ЦНС, міокард; для шуму — ЦНС, системи ПОЛ/АОЗ, міокард; для підвищеної температури повітря — клітинна система крові, ПОЛ/АОЗ, міокард. На підставі проведених досліджень зроблено припущення, що біологічна інтеграція комбінованого впливу факторів може здійснюватися на різних ієрархічних рівнях структурно-функціональної організації організму, проте універсальною ланкою взаємодії цих впливів слугують системи ПОЛ/АОЗ та ЦНС. За направленістю функціональних змін (уповільнення серцевого ритму, збільшення кількості лейкоцитів, зниження вмісту гемоглобіну в крові, порушення функції терморегуляції) встановлена подібність біологічної дії МП 50 Гц з рівнями 7 і 7000 мкТл, що визначає актуальність проблеми «малих рівнів» стосовно впливу електромагнітних полів промислової частоти на біологічні об’єкти. Несприятлива дія на організм малих рівнів МП 50 Гц потребує розробки відповідних методичних підходів до гігієнічного регламентування впливу цього чинника, особливо, при його тривалій експозиції у сполученні з шумом та підвищеною температурою повітря.

Ключові слова: комбінована дія, магнітне поле 50 Гц, шум, підвищена температура повітря, малі рівні, хронічна експозиція

Література

  1. Суворов Г.А., Прокопченко Л.В., Афанасьева Р.Ф., Пальцев Ю.П. Проблемы гигиенического нормирования физических факторов для обеспечения социально- гигиенического мониторинга // Вестн. СПб Госмедакадем. им. Мечникова.- 2001.- № 2.- С.68-71.
  2. Суворов Г.А., Пальцев Л.В., Прокопенко Л.В., Походзей Л.В., Рубцова Н.Б., Тихонова Г.И. Физические факторы и стресс // Мед. труда и пром.экология.- 2002.- № 8.- С. 1-4.
  3. Книжников В.А., Душутин К.К. Проблемы гигиенической регламентации эффектов комбинированного и сочетанного воздействия // сб.: Методологические аспекты гигиенического исследования сочетанных и комбинированных воздействий, М.: МЗ,1986.- С. 12-19.
  4. Измеров Н.Ф., Липенецкая Т.Д., Матюхин В.В. Концепция церебральных механизмов в долговременной адаптации к неблагоприятным факторам окружающей среды в свете научного наследия И.М. Сеченова / / Мед. труда и пром. экология.- 2005.- № 2.- С. 1-7.
  5. Трахтенберг И.М. Проблема токсических воздействий малой интенсивности - дань творческому романтизму прошлого или необходимость, диктуема реалиями настоящего // Токсикологический вестник.- 1997.- № 1.- С. 6-11.
  6. Трахтенберг И.М., Тычинин В.А. К общебиологическим представлениям об адаптации, компенсации и привыкании в современной профилактической токсикологии // Гигиена и санитария.- 1977.- № 1.- С.66-69.
  7. Трахтенберг И.М. Проблемы нормы и критериев оценки воздействия на организм факторов производственной среды // Гигиена труда и профессиональные заболевания.- 1980.- № 6.- С. 38-42. https://doi.org/10.1016/S0378-4274(98)00096-4
  8. Trimmel M., Schwaiger E. Effects af an ELF (50 Hz, 1mt) electromagnetic field (EMF) on concentration in visial attantion, perception and memory including effects of EMF sensitivity // Toxicol. Lett.- 1998.- Aug 96-97.- P. 377-382. https://doi.org/10.1016/S0006-3495(99)77455-2
  9. Weaver J.C., Vaughan T.E. Biological effects due to weak electric, and magnetic fields: The temperature variation threshold // Biophys. J.- 1999.- V. 76.- P. 3026-3030.
  10. Сердюк А.М. Взаимодействие организма с электромагнитными полями как с фактором окружающей среды.- К.:Наук.дум,1977.- 226 с. https://doi.org/10.1016/j.mrgentox.2004.01.012
  11. Koyama S., Nakahara Т ELF electromagnetic fields increase hydrogen peroxide (H2O2)-induced mutations in pTN89 plasmids // Mut. Res.- 2004.- V.560.- P. 27-32. https://doi.org/10.1002/bem.2250110304
  12. Frazier * M. E., Reese J. A. , Morris J. E., Jos- tes R. F., Miller D. L.: Exposure of mammalian cells to 60-Hz magnetic or electric fields: analysis of DNA repair of induced, single-strand breaks // Bioelectromag.- 1990.- V. 11.- P. 229-234.
  13. Трахтенберг И.М., Сова Р.Е., Шефтель В.О., Оникиенко Ф.А. Показатели нормы у лабораторных животных в токсикологическом эксперименте (современные представления и методические подходы, основные параметры и константы).- М.: Мед,1978.- 176 с.
  14. Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А., Западнюк Б.В. Лабораторные животные.- К.: Вища школа,1983.- 262 с.
  15. Видимски И., Вишек В., Андел М. и др., Превентивная кардиология (Пер.с чешск.)-К.: Здоров'я, 1986.- 392 с.
  16. Иванов К.П. Основы энергетики организма. Теоретические и практические аспекты. Общая энергетика, теплообмен и терморегуляция (Т. 1)- Л.:Наука,1990.- 304 с.
  17. McCord J.M., Fridovich I. Superoxide dismutase: an enzymic function for erythrocuprein (hemocuprein) // J. Biol. Chem.- 1989.- V.244, № 22.- P. 6049-6055.
  18. Aebi H. E. Enzymes 1: oxidoreductases, transferases // In: Bergmeyer H., Ed. Methods of enzymatic analysis.- 1980.- V. III.- P. 273 - 282.
  19. Андреева Л.И., Кожемякин Л.А., Кишкун А.А. Модификация метода определения перекисей липидов в тесте с тиобарбитуровой кислотой // Лабораторное дело.- 1988.- № 11.- С.41-43.
  20. Таткеев Т.А., Аманжол И.А., Жарылкасын Ж.Ж., Отаров Е.Ж., Мусин Е.М. Биохимические и физиологические показатели у экспериментальных животных под воздействием комплекса производственных факторов // Мед.труда и пром.экология.- 2006.- № 4.- С. 41.- 43.
  21. Шандала М.Г., Антомонов М.Ю. Использование статистических оценок при построении дозоэффективных зависимостей и определения порогов действия факторов // Гигиена и санитария.- 1986.- № 7.- С. 26-28.
  22. Симонов П.В. Три фазы в реакциях организма на возрастающий стимул.- М.: Изд-во АМН СССР- 1962.- 264 с.
  23. Guideline for Industry Dose-Response Information to Support Drug Registration // Federal Register- 1994.- V. 59.- № 216.- P. 55972-55976.
  24. Carelli G., Iavicoli I., Nicol, Castellino N. Hormesis and industrial hygiene: a new hypothesis for low-dose response in occupational risk assessment / / Proc.Sci.Conf. on NON-LINEAR DOSE-RESPONSE RELATIONSHIPS IN BIOLOGY, TOXICOLOGY AND MEDICINE, June 11-13, 2002.- Univers. of Massachusetts Amherst, MA 01003.- 2002.- Р14-16 // www.belleonline.com
  25. Шахбазян Г.Х., Шлейфман Ф.М. Гигиена производственного микроклимата.- К.:Здоров'я, 1977.134 с.
  26. Измеров Н.Ф., Суворов Г.А. и др. Шум / Физические факторы: эколого-гигиеническая оценка(Ру- ководство).Гл.16.- М.: Мед,1999.- С. 6-138.
  27. Профессиональный риск. Справочник. Под ред. Академика РАМН Измерова Н.Ф. и Денисо- ва.Э.И.- М.: Социздат, 2001.- 267 с.
  28. Суворов Г. А., Шкаринов Л.Н., Денисов Е.И. Гигиеническое нормирование производственных шумов и вибраций.- М.: Мед, 1984.- 187 с.
  29. Шлейфман Ф.М., Карнаух Н.Г. Влияние нагревающего микроклимата на здоровье работающих // Врачебное дело.- 1986.- № 4.- С. 91-95.
  30. Шлейфман Ф.М., Ташкер. Лащук А.А. Биологический и кардиопульмональный возраст работающих в условиях нагревающего микроклимата // Гигиенические основы профилактики неблагоприятного воздействия производственного микроклимата на организм человека.- М., 1992.- Вып. 43.- С. 38-44.
  31. Афанасьева РФ., Бессонова Н.А., Бурмистрова О.В., Губернский Ю.Д., Репин Г.Н. Микроклимат / Физические факторы: эколого-гигиеническая оценка (Руководство). Гл.10.- М.:Мед,1999.- С. 356-424.
  32. Пресман А. С. Электромагнитные поля и живая природа.- М.:Наука,1968.- 288 с.