You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Оцінка функціонального стану серцево- судинної системи у працівників державних воєнізованих гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) служб методом моніторингу артеріального тиску та частоти серцевих скорочень

https://doi.org/10.33573/ujoh2018.01.038

Кудієвський Я. В., Соловйов О. І.

Оцінка функціонального стану серцево- судинної системи у працівників державних воєнізованих гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) служб методом моніторингу артеріального тиску та частоти серцевих скорочень

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Професійна діяльність гірничорятувальників пов’язана зі специфічними умовами праці, для яких характер­не виконання особливо важкої та особливо напруженої праці, під впливом комбінованої дії небезпечних факторів надзвичайних аварійних ситуацій. Крім того, робота в режимі чергування в умовах постійного очікування сигналу «тривога» супроводжується підвищенням рівня нервово-емоційного напруження, необхідністю швидкого пере­микання з одного виду діяльності на інший, що створює додаткове напруження на серцеву та судинну ланки сис­теми кровообігу. Серед гірничорятувальників України метод моніторингу артеріального тиску (АТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) дотепер не застосовувався.

Мета дослідження — оцінка функціонального стану серцево-судинної системи методом моніторингу АТ та ЧСС у працівників Державних воєнізованих гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) служб під час чергувань. Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження стану функціонування серцево-судинної системи у працівників Державних воєнізованих гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) служб. Обстежено 35 осіб у режимах 12-год денного та нічного чергування методом моніторингу АТ та ЧСС приладом ВАТ41-2 (ІКС-Техно, Україна) з інтервалом виміру показників кожні 30 хв протягом однієї зміни.

Результати. Виявлено стійке підвищення середнього АТ і ЧСС до верхньої границі норми під час чергувань. Індивідуальні максимальні значення систолічного АТ (САТ) досягали меж 239 мм рт. ст., діастолічного АТ (ДАТ) — 163 мм рт. ст., ЧСС — 219 уд/хв, а мінімальні значення зафіксовані на рівні 86 мм рт. ст., 38 мм рт. ст. і 36 уд/хв відпо­відно. Також реєстрували збільшення швидкості ранкового підйому діастолічного тиску на 19,2 мм рт. ст./год за фізіо­логічної норми до 6 мм рт. ст./год, систолічного — 14,7 мм рт. ст./год за норми до 10 мм рт. ст./год.

Висновки. У обстежених гірничорятувальників протягом денної та нічної 12-год змін спостерігається стан значного напруження регуляторних механізмів серцево-судинної системи у вигляді стійкого підвищення САТ, ДАТ і ЧСС до верхньої границі норми. У працівників нічної зміни реєструються значні відхилення показників АТ від норми в бік збільшення швидкості ранкового підйому систолічного в 1,5 разу та діастоліч­ного тиску більше ніж у 3,0 разу, що в подальшому може призвести до незворотних патологічних змін. Врахування індивідуальних показників АТ і ЧСС у гірничорятувальників дозволить звернути увагу на почат­кові прояви передпатологічних станів серцево-судинної системи, що є важливим для попередження розвитку судинних катастроф.

Ключові слова: гірничорятувальники, серцево-судинна система, моніторинг артеріального тиску

 

Література

  1. Особливості умов праці особового складу державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України. В. І. Чернюк та ін. Український журнал з проблем медицини праці. 2017. № 3. С. 3-10.
  2. Рядинська Є. М. Професіографічний аналіз діяльності фахівців державної воєнізованої гірничорятувальної служби України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.09. Нац. ун-т цивільного захисту України. Харків, 2011. 22 с.
  3. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування; за ред. В. М. Кова­ленка та ін. Київ: МОРІОН, 2016. 189 с. (Асоц. кардіологів України).
  4. Гунтер Л. Практическая физиология труда; пер. с нем. Л. К. Хоцянов. Москва: Медицина, 1967. 336 с.
  5. Сравнительная характеристика суточной дина­мики артериального давления у врачей хирургов и терапевтов. О. Л. Барбараш и др. Медицина в Кузбассе. 2006. № 1. С. 23-27.
  6. Суточное мониторирование артериального дав­ления. С. К. Кукушкин и др. Лечащий врач. 1999. № 9. С. 31-35.
  7. Blood pressure variability and organ damage in a general population: results from the PAMELA Study. Sega R. et al. Hypertension. 2002. V. 39, № 2. P. 710­714.
  8. Impact of High-Normal Blood Pressure on the Risk of Cardiovascular Disease. S. Ramachandran at al. The New England Journal of Medicine. 2001. V. 345. P. 1291­1297.
  9. Стародубова А. В., Копелев А. Л. Суточное мони- торирование артериального давления. Лечебное дело. 2010. № 1. С. 60-67.
  10. Значення добового моніторингу артеріального тиску у практиці сімейного лікаря: методичні рекомендації; укл.: М. М. Гечко та ін. Ужгород: Вид-во УжНУ, 2013. 24 с.
  11. Жаринов О. Й. Суточные колебания артериаль­ного давления и выбор оптимальной антигипертен­зивной терапии. Медицина світу. 2006. Т. 20, № 5. С. 412-418.
  12. Нилова О. В., Колбасников С. В. Циркадный ритм артериального давления у больных артериаль­ной гипертензией с гиперхолестеринемией в зависи­мости от выраженности сосудисто-мозговой недоста­точности. Вестник Ивановской медицинской акаде­мии. 2016. Т 21, № 2. С. 29-34.
  13. Лунина М. Д., Утехина Г. А. Суточное монитори- рование артериального давления. Санкт-Петербург: МАПО, 2010. 46 с.
  14. Ахунова С. Ю., Кирилюк И. П., Прокопьева С. Н. Практические аспекты метода суточного монитори- рования артериального давления. Практическая медицина. 2011. № 4. С. 141-145.
  15. Спортивная медицина; ред. В. Л. Карпман. Москва: Физкультура и спорт, 1987. 304 с.
  16. Уилмор Дж. Х., Костилл Д. Л. Физиология спор­та и двигательной активности. Киев: Олимпийская литература, 1997. 504 с.
  17. Определение целевых уровней артериального давления при гипотензивной терапии у больных с тяжелой, резистентной к терапии, артериальной гипертонией. В. А. Любов и др. Российский кардиоло­гический журнал. 2008. № 2. С. 67-81.
  18. Карпов Ю. А. Ишемическая болезнь сердца в сочетании с артериальной гипертонией: особенности течения и лечения. Руководство по артериальной гипертонии; под ред.: Е. И. Чазов, И. Е. Чазова. Москва: Медиа Медика, 2005. С. 434-453.
  19. The role of diastolic blood pressure when treating isolated systolic hypertension. G. W. Somes at al. Arch. Intern. Med. 1999. № 159. Р. 2004-2009.
  20. Арабидзе Г. Г Основные принципы современ­ной гипотензивной терапии. Ангиология и сосуди­стая хирургия. 1996. № 1. С. 130-140.
  21. Evidence for primary genetic determination of heart rate regulation. Chromosomal mapping of a genetic locus in rat. R. Kreutz at al. Circulation. 1997.V. 96. P. 1078-1081.
  22. Олейников В. Э., Кулюцин А. В., Лукьянова М. В. Аспекты физиологической регуляции и доступные способы регистрации частоты сердечных сокраще­ний. Известия высших учебных заведений. Поволж­ский регион. Медицинские науки. 2014. № 1. С. 70-80.
  23. Частотные характеристики ритма сердца у здоровых лиц по данным холтеровского мониториро- вания. В. Э. Олейников и др. Известия высших учеб­ных заведений. Поволжский регион. Медицинские науки. 2011. № 2. С. 107-116.
  24. Prognostic benefits of reduction incardiovascular disease. R. Ferrari at al. Eur. Heart J. 2003. V. 5. Р 10-14.
  25. Вечерский Г. А., Баранов Л. Г., Лисютин В. Г Справочник по клинической электрокардиографии. Минск: Беларусь, 1985. 79 с.
  26. Целуйко В. И., Радченко О. В. Холтеровское мониторирование в диагностике нарушений ритма и проводимости сердца. Ліки України. 2016. № 5-6. С. 21-34.
  27. Ермакова М. А., Афтанас Л. И., Шпагина Л. А. Особенности суточного профиля артериального дав­ления при артериальной гипертензии у лиц различ­ных профессий. Бюллетень СО РАМН. 2014. Т 34, № 3. С. 92-97.

 

Ідентифікатор ORCID співавторів та їх внесок у підготовку та написання статті: