You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Вікові психофізіологічні особливості надійності операторської діяльності

Вікові психофізіологічні особливості надійності операторської діяльності

4(41) 2014

https://doi.org/10.33573/ujoh2014.04.057

Швець А. В.

Вікові психофізіологічні особливості надійності операторської діяльності

Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Української військово-медичної академії, м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. У сучасних науковихдослідженнях значна увага приділяється проблемам герогігієни, оскільки в майбутньому управлінською діяльністю будуть займатись переважно люди похилого віку. Не дивлячись на великий досвід у роботі осіб пенсійного віку, це явище без сумніву позначиться на надійності професійної діяльності у системах «людина-людина» і в більшому ступені — «людина-машина».Мета дослідження. Дослідити вікові особливості зміни надійності операторської діяльності при переробці потоку інформаційних завдань з різним рівнем їхньої темпоральної та змістової складності.Матеріали та методи дослідження. Як об’єкт дослідження обрано дві групи однакових за фахом операторів чоловічої статі, які перебували в однакових умовах під час проведення дослідження. Перша група - ЗО осіб віком 30—39 років. Друга група — ЗО осіб віком 40-50 років. Для визначення психофізіологічних характеристик була використана спеціальна комп’ютерна програма Р.Р.Я.Р. Як характеристику надійності операторської діяльності обрано показник точності реакції на рухомий об’єкт (РРО) та імовірність помилкових відповідей (р(т)) при дослідженні концентрації уваги та обсягу короткочасної пам’яті (КУКП). В експерименті враховували три фактори, що впливають на надійність переробки інформації: фактор складності пред’явлення завдань (СКЛ), фактор складності змісту завдань (ЗМС), фактор віку (ВІК) випробуваних.Результати. Розглянуто особливості впливу факторів віку, складності завдань, їхнього змісту на надійність операторської діяльності. При рішенні найпростіших завдань (РРО) відмічена достовірна дія фактора ВІК у осіб групи 2, при цьому точність запізнілих типів реакцій порівняно з передчасними типами при натисканнях правою рукою є достовірно кращою для обох груп осіб у всьому діапазоні інформаційного навантаження. При високому інформаційному навантаженні точність реакції запізнілого типу порівняно з передчасним типом є суттєво кращою і не залежить від вікової приналежності та роботи правою чи лівою рукою. Стабільність РРО суттєво гірша у представників старшої вікової групи переважно в діапазоні високого інформаційного навантаження при запізнілих типах реакцій. У деяких випадках спостерігали суттєву різницю у показниках врівноваженості нервових процесів, які обернено кореспондують з груповими рівневими характеристиками надійності переробки інформації. При рішенні серії завдань на КУКП вплив усіх досліджених факторів проявлявся вже в повній мірі - як правило, достовірним була дія кожного з факторів.Висновки. Точність виконання завдання, як характеристика надійності переробки інформації, достовірно виша в осіб віком 30—39 років порівняно з особами старше 40 років. Встановлено, що при роботі правою рукою точність реакцій запізнілого типу порівняно з передчасним достовірно не залежно від віку є кращою в усьому діапазоні інформаційного навантаження. Виявлено, що особи віком 30—39 років характеризуються суттєво нижчою стабільністю точності реакцій на фоні виразнішої врівноваженості нервових процесів порівняно з молодшою групою переважно в діапазоні високого інформаційного навантаження. Перевага «мнемічної» складової інформаційного навантаження різної складності порівняно з особами старше 40 років призводить до формування достовірно інтенсивнішого інформаційного метаболізму в організмі осіб віком до 40 років та характеризується кращими показниками надійності операторської діяльності лише при рівноцінних умовах інформаційного навантаження; наявність інтенсивнішого інформаційного метаболізму за рахунок змістової складності тесту КУКП веде до суттєвого зниження надійності та стабільності відповідей при наростанні їхньої складності не залежно від віку.

Ключові слова: реакція на рухомий об’єкт, концентрація уваги, короткочасна пам’ять, надійність операторської діяльності, інформаційний метаболізм

Література

  1. Buzunov, V. A. 1991, Production factors and age- specific work ability. Kiev: Zdorov’ya, 160 p. (in Russian).
  2. Kalnysh, V., Kravchuk, V., Saliyev, A. 2004, «Peculiarities of changes in factorial structures of psychophysiological functions in pilots with account of their age and state of health», Military Medicine of Ukraine, no. 4, pp. 53-60 (in Ukrainian).
  3. Kalnysh, V., Shvets, A. 2008, «Improving the methodology of defining psychophysiological characteristics in operators», Ukrainian Journal of Occupational Medicine, v. 16, no. 4, pp. 49-54 (in Ukrainian). https://doi.org/10.33573/ujoh2008.04.049
  4. Kempinsky, A. 1998, Psychology schizophrenia. Saint-Petersburg: Juventa, 294 p. (in Russian).
  5. Kravchuk, V. 2006, «Peculiarities of psychophysiological state of pilots of different age and state of health», Ukrainian. Journal of Occupational Medicine, no. 3 (7), pp. 17-27 (in Ukrainian). https://doi.org/10.33573/ujoh2006.03.017
  6. Kravchuk, V., Yena, A., Kalnysh, V. 2004, «Peculiarities of structural changes in the state of health of individuals of the aircraft crew», Gigiyena truda, v. 35, pp. 402-410 (in Ukrainian).
  7. Trakhtenberg, I. M., Polyakov, A. A. 2007, Essays on physiology and occupational health of an elderly person. Kiev: Avicenna, 272 p. (in Russian).
  8. Chen, F., Xu, J., Gu, F. et al. 2000, «Dynamic process of information transmission complexity in human brains», Gov't Biol. Cybem, v. 83, no. 4, pp. 355-366. https://doi.org/10.1007/s004220000158
  9. Karachima, M., Seki, H., Noro, K., Saito, M. 1992, «The relationship between the quantity of human infor mation - processing and performance errors in VDT work». Work With Display Units, Berlin, pp. I- 4.
  10. Kokoszka, A. 2001, «Mental organization according to the metabolism of information model and its mathematical description», International Journal of Neuroscience, v. 107, no. 3-4, pp. 173-184. https://doi.org/10.3109/00207450109150684
  11. Kokoszka, A., Holas, P., Bielecki, A. 2003, «Revised version of the concept of digesting mental information», Psychiatr Pol., v. 37, no. 4, pp. 703-712. . *
  12. Kokoszka, A. 1999, «Information metabolism as a model of human experiences», International journal of neuroscience, v. 97, no. 3-4, pp. 169-178. https://doi.org/10.3109/00207459909000658
  13. Matthews, G., Davies, D.R. 1993, «Arousal and Vigilance: The Role of Task Demands», R. R. Hoffman, M. F. Sherrick and J. S. Warm (Eds.), Viewing Psychology as a Whole. The Integrative Science of William N., Dember. Washington: APA, pp. 113-144. https://doi.org/10.1037/10290-005
  14. Rabbitt, P. M. A. 1980, A fresh look at changes in reaction time old age, The psychobiology of aging: Problems and perspectives (Ed. By D.G. Stein). New York: Elsevier, pp. 425-445.
  15. Samsonovich, A. V., Nadel, L. 2005, «Fundamental principles and mechanisms of the self conscious», Cortex, v. 41, no. 5, pp. 669-689. https://doi.org/10.1016/S0010-9452(08)70284-3
  16. Waldman, D. A., Avolio, B. J. 1986, «A metaanalysis of age differences in job performance», J. App. Physiol., no. 71, pp. 33-38. https://doi.org/10.1037/0021-9010.71.1.33
  17. Welford, A. T. 1985, Changes of performance with age: An overview, Aging and human performance (Ed. N. Chamess), Chi Chester. UK: Wiley, pp. 333-369.