You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Вікові та стажеві зміни ефективності когнітивної діяльності в хірургів в умовах добових чергувань

https://doi.org/10.33573/ujoh2016.02.027

Чернюк В. І., Бобко Н. А., Яворський Є. Є.

Вікові та стажеві зміни ефективності когнітивної діяльності в хірургів в умовах добових чергувань

Державна установа «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», м. Київ

Повна стаття (PDF), ENG

Вступ. З віком знижується швидкість переробки інформації, здатність обробляти нову й складну інформацію. У той самий час семантична та логічна пам’ять, вміння порівнювати, класифікувати й комбінувати в осіб розумової праці залишаються високими в силу професійної значущості цих характеристик. Однак шкідливі умови праці можуть негативно впливати на функції розумової діяльності.

Мета дослідження — виявити вікові та стажеві зміни когнітивних функцій у хірургів в умовах добових чергувань. Матеріали та методи дослідження. 64 хірурга обстежено на робочих місцях за допомогою комп’ютерних тестів розу­мової діяльності. Вік обстежених становив 24—62 років, загальний стаж роботи — 1—42 роки, стаж роботи в професії — 1—39 років, стаж добових чергувань — до 39 років, стаж щотижневих добових чергувань — до 33 років. Кореляція за Пірсоном на рівні значущості р < 0,05 розглядалася як достовірна, на рівні 0,05 < р < 0,10 — як тенденція. Результати. Виявлено нормальне вікове та стажеве погіршання короткочасної пам’яті, переключення уваги, швидкості концентрації уваги в умовах дефіциту часу і продуктивності концентрації уваги. При цьому, зі збіль­шенням віку та стажу роботи, у хірургів виявлено достовірне поліпшення якості концентрації уваги, в умовах дефіциту часу — його збереження на попередньому рівні, зі збільшенням стажу добових чергувань — достовірно знижувалася точність відтворення 2-секундних інтервалів часу (3-5-секундних — не змінювалася).

Висновки. Ефективність когнітивної діяльності хірургів є інтегральним результатом нормального вікового знижен­ня й професійно зумовленого поліпшення, збереження (у силу професійної значущості) або погіршання (у силу професійних шкідливих чинників) деяких функцій вищої нервової діяльності. Виявлене вікове та стажеве поліп­шення якості концентрації уваги може відображати професійну значущість цієї характеристики в роботі хірургів. Погіршання точності відтворення коротких часових інтервалів можна пов’язувати з прискореним старінням цієї функції в умовах систематичних нічних чергувань.

Ключові слова: старіння, пам’ять, увага, сприйняття часу, переробка інформаційного потоку

Література

  1. Boiko, E. I. 1964, Human reaction time, Moscow: Meditsina, 440 p. (in Russian).
  2. Bonnefond, A., Rohmer, O., Hoeft, A. [et al.]. 2003, "Interaction of age with time of day and mental load in different cognitive tasks", Percept. Mot. Skills, v. 96, no. 3, pt. 2, pp. 1223–1236. https://doi.org/10.2466/pms.2003.96.3c.1223
  3. Monk, T. H., Buysse, D. J., Reynolds, C. F., 3rd [et al.]. 1992, "Rhythmic vs homeostatic influences on mood, activation, and performance in young and old men", J. Gerontol, v. 47, no. 4, pp. P221–P227. https://doi.org/10.1093/geronj/47.4.P221
  4. Reid, K., Dawson, D. 2001, "Comparing performance on a simulated 12 hour shift rotation in young and older subjects", Occup Environ Med, v. 58, no. 1, pp. 58–62. https://doi.org/10.1136/oem.58.1.58
  5. Czigler, I., Patу, L., Poszet, E., Balazs, L. 2006. "Age and novelty: Event-related potentials to visual stimuli within an auditory oddball – visual detection task", Int J. of Psychophysiology, v. 62, no. 2, pp. 290–299. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2006.05.008
  6. Maddox, W. T., Pacheco, J., Reeves, M. [et al.] 2010, "Rule-based and information-integration category learning in normal aging", Neuropsychologia, v. 48, no. 10, pp. 2998–3008. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2010.06.008
  7. Mutter, S. A., Plumlee, L. F. 2014, "The effects of age on associative and rule-based causal learning and generalization", Psychol Aging, v. 29, no. 2, pp. 173–186. https://doi.org/10.1037/a0035930
  8. Stillman, C. M., Howard, J. H. Jr., Howard, D. V. 2016, "The effects of structural complexity on age-related deficits in implicit probabilistic sequence lear- ning", J. Gerontol B Psychol Sci Soc Sci, v. 71, no. 2, pp. 212–219. https://doi.org/10.1093/geronb/gbu135
  9. Andel, R., Crowe, M., Kåreholt, I. [et al.] 2011, "Indicators of job strain at midlife and cognitive functioning in advanced old age", J. Gerontol B Psychol Sci Soc Sci, v. 66, no. 3, pp. 287–291. https://doi.org/10.1093/geronb/gbq105
  10. Li, G., Grabowski, J. G., Baker, S. P., Rebok, G. W. 2006, "Pilot error in air carrier accidents: does age matter?", Aviat Space Environ Med, v. 77, no. 7, pp. 737–741.
  11. Navakatikyan, A. O., Kryzhanovskaya, V. V. 1979. "Age workability in mental workers", Kiev: Zdorov’ya, 208 p. (in Russian).
  12. O'Brien, J. L., Edwards, J. D., Maxfield, N. D. [et al.] 2013. "Cognitive training and selective attention in the aging brain: an electrophysiological study", Clin Neurophysiol, v. 124. no. 11, pp. 2198–2208. https://doi.org/10.1016/j.clinph.2013.05.012
  13. Bashkireva, A. S., Kachan, Y. Y., Kulapina, M. E. 2015, "Psychophysiological markers of accelerated aging among those working with occupational hazards", Adv Gerontol, v. 28, no. 2, pp. 336–343.
  14. Durning, S. J., Artino, A. R., Holmboe, E. [et al.] 2010, "Aging and cognitive performance: challenges and implications for physicians practicing in the 21st century", J. Contin Educ Health Prof, v. 30, no. 3, pp. 153–160. https://doi.org/10.1002/chp.20075
  15. Makarenko, N. V., Pukhov, V. A., Kolchenko, N. V. [et al.], 1987. "Bases of the Professional Psychophys iological Selection", Kiev : Naukova Dumka, 244 p. (in Russian).
  16. Navakatikyan, A. O., Buzunov, V. A., Majdikov, Yu. L., 1979, "Psychophysiological Methods of the Professional Selection for the Energy Enterprises’ Key Professions : Methodical Recommendations", Kiev, 24 p. (in Russian).
  17. Karpenko, A. V., 1992, "Current operators’ reliability and capacity for mental work. Monitoring systems, approaches to rehabilitation, orgware, computing base", Elektricheskiye Stantsii, no. 4, pp. 2–8 (in Russian).
  18. Majdikov, Yu. L., Makarenko, N. V., Petlenko, Ju. A. [et al.], 1985, "Psychophysiological Methods and Criteria for the Estimation of the Professional Activity Success of the HPPs’ Operative Personnel : Methodical Recommendations", Kiev, 55 p. (in Russian).
  19. Bobko, N. A., Chernjuk, V. I., Yavorskyi, E. E. 2010, "A method for evaluation of an operator’s current functional body state: Patent of Ukraine for a useful model № 49200 of 26.04.2010".
  20. Tsukanov, B. I., 1989, "Factor of time and a problem of the cardiovascular system diseases", Psychological Zhurn, v. 10, no. 1, pp. 83–88.
  21. Ferrario, V. F., Tredici, G., Crepsi, V. 1980, "Circadian rhythm in human nerve conduction velocity", Chronobiologia, v. 7, no. 2, pp. 205–209.
  22. Lufi, D., Segev, S., Blum, A. [et al.] 2015, "The effect of age on attention level: a comparison of two age groups", Int J. Aging Hum Dev, v. 81, no. 3, pp. 176–188. https://doi.org/10.1177/0091415015614953
  23. Block, R. A., Zakay, D., Hancock, P. A. 1998, "Human aging and duration judgments: a meta-analytic review", Psychol Aging, v. 13, no. 4, pp. 584–596. https://doi.org/10.1037//0882-7974.13.4.584
  24. Anderson, J. W., Rueda, A., Schmitter-Edgecombe, M. 2014, "The stability of time estimation in older adults", Int J. Aging Hum Dev, v. 78, no. 3, pp. 259–276. https://doi.org/10.2190/AG.78.3.c
  25. Verhaeghen, P., Cerella, J. 2002, "Aging, executive control, and attention: a review of meta-analyses", Neurosci Biobehav Rev, v. 26, no. 7, pp. 849–857. https://doi.org/10.1016/S0149-7634(02)00071-4