https://doi.org/10.33573/ujoh2018.04.021
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
Вступ. У структурі професійної захворюваності України патологія опорно-рухового апарату займає друге місце, поступаючись лише хворобам бронхо-легеневої системи, і складає її 5 частку, сягаючи 601—604 випадків на рік (2015—2016 рр.). Найрозповсюдженішим захворюванням опорно-рухового апарату в працюючих України є хронічна радикулопатія, що здебільшого реєструється в когорті шахтарів. Ризик травмування та розвитку професійних захворювань у вуглевидобувній промисловості в 5—10 разів вищий, ніж у інших галузях промисловості. З огляду на це постає питання своєчасної діагностики та профілактики розвитку хронічної радикулопатії в працюючих в умовах фізичного навантаження, вимушеної робочої пози, несприятливого мікроклімату, у тому числі серед шахтарів. Оцінка стану кісткової тканини є надзвичайно важливим діагностичним критерієм у пацієнтів з хронічною попереково-крижовою радикулопатією. Останнім часом для оцінки цього показника набувають поширення наступні методики: визначення показника мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ як її кількісна характеристика); визначення індексу TBS (trabecular bone score), що є її якісною характеристикою; визначення рівня вітаміну D у сироватці крові; показника 10-річного ризику остеопоротичних переломів за допомогою інструменту FRAX (fracture risk assessment tool), адже саме дегенеративно-дистрофічні зміни хребта є однією з основних етіологічних чинників розвитку хронічної радикулопатії.
Мета дослідження — оцінити стан кісткової тканини у шахтарів основних професій, що хворіють на попереково- крижову радикулопатію, шляхом аналізу показників рівня вітаміну D у крові пацієнтів, індексу TBS, T- та Z-показників, інструменту FRAX.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження стану кісткової тканини було проведено в групі 60 шахтарів основних професій (забійник, гірничий робітник очисного вибою (ГРОВ), прохідник) вуглевидобувної промисловості Донбасу та Львівсько-Волинського басейнів, які хворіють на хронічну попереково-крижову радикулопатію. Використано метод двофотонної рентгенівської абсорбціометри («Prodigy, GE Lunar», Мадісон, США) та Prodigy (General Electric) з визначенням індексу TBS, T- та Z- балів, показника FRAX, визначення рівня 25 (OH)vitamin D total (вітамін D загальний) у сироватці крові шляхом електрохемілюмінісцентного методу на апараті Elecsys 2010.
Результати. Встановлено, що середній рівень вітаміну D у крові хворих на хронічну попереково-крижову радикулопатію по групі був у межах норми та складав 37,59 нг/мл, при цьому в 6,6 % хворих визначено дефіцит вітаміну, а в 20 % — його недостатність. Середній показник індексу TBS по групі був у межах нормативних значень (1,364) і повторював загальну тенденцію в популяції чоловіків України, однак за показником T-бала в 20 % хворих діагностовано остеопенію (показник був у межах від -1 до -2,5). Найнижчий рівень FRAX виявлено в працюючих вікової групи 30—39 років і становив 0,72, який зростав з віком пацієнтів.
Висновки. Найбільш інформативним показником при оцінці стану кісткової тканини у шахтарів, що хворіють на хронічну попереково-крижову радикулопатію, визначений FRAX. Встановлено, що рівень вітаміну D у шахтарів залежить від стажу роботи в підземних умовах та віку в усіх групах обстежуваних пацієнтів.
Ключові слова: хронічна попереково-крижова радикулопатія, мінеральна щільність кісткової тканини, професійна патологія опорно-рухового апарату
ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:
Басанець А. В. (ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8236-4251) — ідея дослідження, аналіз окремих положень, узагальнені висновки;
Лашко О. М. (ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7938-5887) — формування таблиць, аналіз отриманих результатів, написання статті;
Гвоздецький В. А. (ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4663-141X) — аналіз отриманих результатів, написання статті.
Повна стаття (PDF), ENG