https://doi.org/10.33573/ujoh2018.03.055
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
Вступ. В Україні проблема небезпеки свинцю привертає увагу в зв’язку з активним розвитком в останні десятиліття раніше відсутніх галузей промислового виробництва, серед яких провідного значення набули виробництва свинцево-кислотних акумуляторів і батарей та виплавка вторинного свинцю. Промислові аерозолі, що утворюються та виділяються в повітря при виробництві та використанні свинцю характеризуються наявністю наночастинок. Це створює умови для ризиків здоров’ю працюючих і населення.
Мета дослідження — вивчення особливостей емісії наночастинок (НЧ) у повітря при відтворенні в експерименті моделі технологічного процесу рекуперації свинцю.
Матеріали та методи дослідження. Емісію в повітря зважених частинок вивчали за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра «ДАС 2702» (АероНаноТех). Розмір, форму, структуру НЧ визначали методом динамічного розсіювання світла («DinaSizer», Німеччина), а також методом растрової електронної мікроскопії (РЕМ; мікроскоп «Tescan MIRA3»). Хімічний склад речовин досліджували методом атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно- зв’язаною плазмою за допомогою АЕС «Орїіта 2100 DV» («Perkin-Elmer», США).
Результати. Результати досліджень довели, що майже всі основні етапи технологічного процесу рекуперації свинцю, що пов’язані з розігрівом, розплавленням, виплавкою та розливом свинцю характеризуються високим рівнем емісії в повітря наночастинок свинцю, що необхідно враховувати при проведенні гігієнічної оцінки умов праці та професійного ризику, а також при розробці та впровадженні профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників свинцевих виробництв.
Висновки. Встановлено, що технологічний процес рекуперації свинцю характеризується виділенням у повітря зважених частинок, концентрація яких на різних етапах перевищує фонові значення в 2,6—6,4 разу. Доведено, що 88,2—95,1% усіх зважених у повітрі частинок мають розміри, що визначаються нанометровим діапазоном (1—100 нм) з максимумом їх розподілення у фракціях 5—10 нм, 10—15 нм і 15—20 нм. Показано, що збільшення емісії НЧ у повітрі супроводжується збільшенням концентрації свинцю, який визначає основні фізико-хімічні характеристики цих НЧ.
Ключові слова: наночастинки, емісія у повітря, рекуперація свинцю, експериментальна модель
ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті::
Луговський С. П. (ORCID ГО 0000-0002-3948-7026) — дослідження розміру, форми, структури НЧ та структури фільтрів методом РЕМ; аналіз результатів дослідження, формування висновків;
Демецька О. В. (ORCID ГО 0000-0002-8174-7813) — оцінка емісії наночастинок у повітря робочої зони при рекуперації вторинного свинцю за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра ДАС 2702, «АероНаноТех», Росія;
Діденко М. М. (ORCID ГО 0000-0002-2540-2685) — оцінка аналіз результатів дослідження, формування висновків; Мельник Н. А. (ORCID ГО 0000-0003-1271-4476) — обробка та аналіз результатів дослідження, формування висновків; підготовка матеріалу до друку;
Мовчан В. О. (ORCID ГО 0000-0002-6712-7976) — оцінка емісії наночастинок у повітря робочої зони при рекуперації вторинного свинцю за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра ДАС 2702, «АероНаноТех», Росія;
Андрусишина І. М. (ORCID ГО 0000-0001-5827-3384) — вивчення хімічного складу проб повітря методом атомно- емісійної спектроскопії з індуктивно-зв’язаною плазмою (АЕС-ІЗП) за допомогою АЕС «Орїіта 2100 DV»; Скорик М. А. — дослідження розміру, форми, структури НЧ та структури фільтрів методом РЕМ.
Повна стаття (PDF), UKR