You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК НАПРУЖЕНОСТІ ТА ВАЖКОСТІ ПРАЦІ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У РОБІТНИКІВ ВІБРОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙ

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.15, № 1, 2019

https://doi.org/10.33573/ujoh2019.01.061

Ященко Д.А.

ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК НАПРУЖЕНОСТІ ТА ВАЖКОСТІ ПРАЦІ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У РОБІТНИКІВ ВІБРОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙ

ДУ «Український НДІ промислової медицини», м. Кривий Ріг

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. В Україні традиційно недооцінюються психосоціальні та професійні фактори ризику. Водночас, ці фактори особливо актуальні в промислово розвинених регіонах, таких як дніпропетровська область взагалі та Кривий Ріг зокрема

Мета дослідження. Розробити інтегральний показник важкості та напруженості праці, визначити його вплив на виникнення цереброваскулярних захворювань у робітників кар’єрів.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проведено на 178 хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від загальної вібрації, із яких 149 хворих - без цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ), 29 - із наявністю ЦВЗ.

Результати досліджень та їх обговорення. Для оцінки важкості та напруженості праці ми пропонуємо інтегральний показник – коефіцієнт шкідливості важкості та напруженості праці. Він оцінюється за даними карти умов праці, пункти 12 – 15 (важкість та напруженість праці). Фактично коефіцієнт шкідливості є показником, що оцінює кількість показників умов важкості та напруженості праці, які виходять за межі нормативних показників. Професії, що ми розглянули не є провідними в плані напруженості та важкості праці, та ці фактори показали значущий кореляційний зв’язок із ЦВЗ та ішемічною хворобою серця (ІХС), що може свідчити про суттєвий вплив напруженості та важкості праці на виникнення даних захворювань. Отримані дані э вагомим підґрунтям актуальності подальшого дослідження напруженості та важкості праці як факторів ризику цереброваскулярних захворювань. Відповідно до даних кореляційного та регресійного аналізу коефіцієнту шкідливості між ЦВЗ та гіпертонічною хворобою (ГХ), коефіцієнт шкідливості має навіть більш сильний зв’язок із ЦВЗ ніж із ГХ та ІХС, що може свідчити як про безпосередній, так і про опосередкований (через розвиток ГХ та ІХС) поєднаний вплив важкості та напруженості праці на розвиток ЦВЗ.

Висновки. Кореляційний та регресійний аналіз виявив зв’язок між розробленим нами коефіцієнтом шкідливості та ризиком розвитку ЦВЗ у гірників із вібраційною хворобою від дії загальної вібрації. Чим більше коефіцієнт шкідливості – тим більше абсолютний ризик розвитку ЦВЗ. Коефіцієнт шкідливості може використовуватися в оцінці ризику ЦВЗ у працівників вібронебезпечних професій. Враховуючи дані наших та сторонніх досліджень можна стверджувати, що напруженість та важкість праці є вагомими факторами ризику цереброваскулярних захворювань

Ключові слова: напруженість праці, важкість праці, цереброваскулярні захворювання, гірники, професійний ризик, загальна вібрація.

Література

  1. Дворніченко Г. Б., Ященко А. Б., Гринюк С. В., Базовкін П. С., Ященко Д. А. Ризик виникнення судинних порушень та структура клінічних проявів у хворих на вібраційну хворобу робітників кар’єрів. Український журнал з проблем медицини праці. 2014. № 4. С. 38–44.
  2. Дворніченко Г. Б., Ященко А. Б., Гринюк С. В., Базовкін П. С., Матвійчук Т. Д. Епідеміологічні аспекти цереброваскулярних захворювань у гірничих робітників, хворих на вібраційну хворобу від дії загальної вібрації. Український журнал з проблем медицини праці. 2014. № 2. С. 6–12.
  3. Нагорна А. М., Соколова М. П., Вітте П. М., Кононова І. Г., П’ятниця–Горпинченко Н. К. Стан професійної захворюваності в період законодавчих змін в Україні. Український журнал з проблем медицини праці. 2016. № 1. С. 3–17.
  4. Piepoli M. F., Hoes A. W., Agewall S. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. European Heart Journal. 2016. № 37. P. 2315–2381 https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106
  5. Максимов С. А., Артамонова Г. В. Гигиеническая характеристика условий труда и распространенность артериальной гипертензии. Комплексные проблемы сердечно-сосудистых заболеваний. 2014. № 4. С. 47-52
  6. Артамонова Г. В., Максимов С.А., Иванова О.А. Напряженность трудовой деятельности и артериальная гипертония. Медицина труда и промышленная экология. 2012. № 1. С. 1-6
  7. Кундієв Ю. І., Чернюк В. І., Шевцова В. М. Напруженість праці як фактор професійного стресу та ризику здоров'ю. Український журнал з проблем медицини праці. 2005. № 3–4. С. 91–98.
  8. Golbidi S., Jefferson C. F., Laher I. Chronic stress impacts on the cardiovascular system: animal models and clinical outcomes. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2015. № 308. P. H1476–H1498 https://doi.org/10.1152/ajpheart.00859.2014
  9. Герасименко Д. К. Роль катехоловых аминов в приспособительных реакциях сердечно-сосудистой системы к физическим нагрузкам. Вопросы науки и образования. 2018. № 7. С. 23–25
  10. Jungsun P., Kim Y., Hisanaga N. Work-related Cerebrovascular and Cardiovascular Diseases (WR-CVDs) in Korea. Industrial Health. 2011. № 49. P. 3–7. https://doi.org/10.2486/indhealth.MS1191

Ященко Д. А. (ORCID 0000-0002-2925-4288)