DOI 10.33573/xxxxxxxxxxxx
1Харківський національний медичний університет
2Магдебурзький університет імені Отто фон Геріке, Німеччина
Вступ. Багатовекторність наукової проблематики, яка стала об’єктом дослідження сучасної медицини праці, гігієни праці та екології, усе більше й більше диктує необхідність налагодження творчих зв’язків з профільними фахівцями закордонних, перш за все, європейських, провідних навчально-наукових установ і центрів.
Мета дослідження – узагальнити результати наукових досліджень з актуальних медико-біологічних проблем гігієни праці та екології, які виконані з залученням механізмів міжнародної співпраці, у тому числі з застосуванням уніфікованих підходів до постановки та проведення експериментів, статистичної обробки даних, порівняльного аналізу результатів та апробації результатів на міжнародних форумах.
Матеріали та методи дослідження. Було застосовано міжнародний підхід до розв’язання низки пріоритетних проблем сучасної медицини праці, а саме: визначення особливостей розвитку стану професійного вигорання у робітників соціально-значущих професій; встановлення гігієнічної значущості та визначення біологічних механізмів сполученої дії фізичних чинників оточуючого середовища та виробничого середовища; розробка методичних підходів до обґрунтування біологічних гранично-допустимих концентрацій. Вирішенню завдань, які було поставлено в контексті міжнародної співпраці, сприяло заключення Договору щодо співробітництва між кафедрою медицини праці медичного факультету Магдебурзького університету імені Отто-фон-Геріке (Німеччина) та кафедрами внутрішніх і професійних захворювань; гігієни та екології № 2 Харківського національного медичного університету, який юридично діє з 2012 року.
Результати. У роботі висвітлено напрями наукових досліджень медико-біологічних проблем гігієни праці та екології, завдання яких вирішувалися з залученням механізмів міжнародної співпраці. Доведено, що в робітників соціально-значущих професій, які підлягають впливу елементів напруженої праці, мають місце деякі симптоми «професійного вигорання» на рівні 42–76 % і ризик «професійного вигорання» на рівні 3–19 % залежно від професії, статі, віку. При оцінці дії фізичних чинників оточуючого середовища встановлено, що поєднана дія електромагнітного випромінювання та позитивних низьких температур обумовлювала більш глибокі порушення за біохімічними та морфологічними показниками. Обґрунтовано методичну основу біологічного моніторингу лікарських засобів – похідних янтарної кислоти та розроблено алгоритм диференційованого відбору комплексу інформативних біомаркерів при розробці біологічного безпечного рівня впливу цих сполук. Рекомендовано величину біологічного безпечного рівня впливу антидіабетичного засобу в плазмі крові на рівні 11 нг/мкл, що дозволить здійснювати більш дієвий санітарно-гігієнічний нагляд за впливом даного лікарського засобу в умовах його промислового виробництва.
Висновки. Використання міжнародного досвіду організації та проведення наукових досліджень з актуальних медико-біологічних проблем гігієни праці та екології довело свою ефективність на етапах планування, статистичної обробки матеріалу та апробації результатів досліджень на наукових форумах.
Ключові слова: міжнародне співробітництво, проблеми гігієни праці та екології, професійне вигорання, сполучена дія чинників, біомоніторинг