You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КОМБАТАНТІВ З НАСЛІДКАМИ БОЙОВОГО СТРЕСУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ВПРОДОВЖ КУРСУ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.15, № 2, 2019

https://doi.org/10.33573/ujoh2019.02.152

Зайцев Д. В.

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КОМБАТАНТІВ З НАСЛІДКАМИ БОЙОВОГО СТРЕСУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ВПРОДОВЖ КУРСУ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Одним з запропонованих методів реабілітації учасників бойових дій є об’ємний пневмопресинг (ОП). Процедура ОП сприяє зростанню активності та зменшенню напруженості регуляторних систем (розвитку автономізації та підвищеного впливу парасимпатичних центрів регуляції), зменшенню серцевого навантаження, відновленню функціонального стану. Однак динаміка стану організму впродовж курсу ОП потребує подальшого вивчення.

Мета дослідження – виявити особливості динаміки функціонального стану комбатантів упродовж курсу комплексної реабілітації, визначити за станом автономної нервової системи строк найбільшої терапевтичної успішності реабілітаційного курсу.

Матеріали та методи дослідження. До дослідження за інформованою згодою залучали учасників бойових дій у зоні проведення АТО/ООС (41 чоловік віком 19–45 років), які отримували курс комплексної реабілітації, зокрема, процедури ОП на зоні голови та спини впродовж 20 хв, у зв’язку з діагностованими розладами адаптації. Запис варіабельності серцевого ритму (ВСР) проводили впродовж 5 хв: 1 раз перед процедурою, 4 рази під час і 1 раз після процедури. Заміри виконували 4 рази (1 доба реабілітаційного курсу, 3–4 доба, 6–7 доба та 10–11 доба). Статистичну обробку виконували методами варіаційної та непараметричної статистики.

Результати. За даними ВСР, для комбатантів з розладами адаптації є характерним стан ваготонії. Упродовж курсу комплексної реабілітації відмічали коливання індексу напруження Баєвського, що характерно для активних адаптаційних процесів. Спостерігали статистично достовірне зміщення вегетативного балансу в бік симпатикотонії, яке можна оцінювати як нормалізацію (компенсацію) функціонального стану. Упродовж реабілітаційного курсу відмічено 44,8 % випадків нормалізації функціонального стану та 33,4 % випадків посилення відхилень від меж норми. Динаміка показників за типом нормалізації превалює (p < 0,05). При оцінці реактивності організму комбатантів під дією процедури ОП виявлено, що найбільші короткочасні зміни функціонального стану (максимум адаптаційних реакцій) спостерігалися в період близько 4 доби від початку курсу реабілітації (p < 0,05). Найбільші зміни значень показників ВСР порівняно з даними на початку курсу відмічені в період 6–7 доби.

Висновки. У комбатантів на етапі реабілітації первинним є стан ваготонії. Упродовж комплексної реабілітації адаптаційні зміни є найбільшими в період 3–7 доби від початку курсу, спостерігаються фазні коливання вегетативного балансу (спочатку в бік симпатикотонії, а пізніше в бік компенсації стану). Тривалість курсу ОП у складі комплексної реабілітації при дезадаптозах має становити 7–10 діб.

Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, комбатанти, реабілітація, об’ємний пневмопресинг, автономна нервова система

Література

  1. Зайцев Д. В., Кальниш В. В., Пишнов Г. Ю. Ефективність застосування методу об’ємного пневмопресингу під час реабілітації учасників антитерористичної операції. Український журнал з проблем медицини праці. 2017. № 2 (51). С. 46–54. https://doi.org/10.33573/ujoh2017.02.046.
  2. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. Москва : Медицина, 1979. 298 с.
  3. Баевский Р. М., Кириллов О. И., Клецкин С. З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. Москва : Наука, 1984. 221 с.
  4. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика; под ред. А. М. Вейна. Москва : Медиц инское информационное агентство, 2000. C. 62.
  5. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart Rate Variability. Standards of Measurement, Physiological Interpretation and Clinical Use. Circulation. 1996. V. 93. P. 1043–1065. https://doi. org/10.1161/01.CIR.93.5.1043.
  6. Кулаичев А. П. Компьютерная электрофизиология и функциональная диагностика. 4­е изд., перераб. и доп. Москва : ИНФРА­М, 2007. С. 370–389.
  7. Яблучанский Н. И., Мартыненко А. В. Вариа­бельность сердечного ритма. В помощь практическому врачу. Для настоящих врачей. Харьков, 2010. C. 54, 68.
  8. Кочина М. Л., Каминский А. А., Маленкин В. А. Информационная технология прогноза функционального состояния сердечно­сосудистой системы. Кибернетика и вычислительная техника. Вып. 170. 2012. С. 15–27.
  9. Kérdö I. Ein aus Daten der Blutzirkulation kalkulierter Index zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage. Acta Neurovegetativa. 1966. № 2. S. 250– 268. https://doi.org/10.1007/BF01269900.

ORCID ID автора:

Зайцев Д. В. (ORCID ID 0000­0002­0841­1504).