You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Особливості функціонування системи кровообігу, що пов'язані з віком, стажем і режимом роботи водіїв-далекобійників

https://doi.org/10.33573/ujoh2018.02.020 

Чернюк В. І., Бобко Н. А., Гадаєва Д. О.

Особливості функціонування системи кровообігу, що пов'язані з віком, стажем і режимом роботи водіїв-далекобійників

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

Повна стаття (PDF), ENG

Вступ. Гіпертонія є причиною близько половини випадків і днів тимчасової непрацездатності у водіїв. Шкідливі чинники умов їхньої праці (високе нервово-емоційне напруження, небезпечні ситуації, відповідальність за інших, пильна робота, увага до приладів, гіподинамія, шум, вібрація, інфразвук та ін.) можуть викликати захворювання системи кровообігу. Зміни в функціонуванні системи кровообігу, що зумовлені віком, стажем і режимом роботи водіїв, залишаються вивченими недостатньо.

Мета дослідження — виявити особливості функціонування системи кровообігу у водіїв-далекобійників, що пов'язані з характеристиками їхнього віку, стажу та режиму праці.

Матеріали та методи дослідження. Водії-далекобійники (56 чоловіків у віці 28—64 років; М ± т: (50,2 ± 1,4), які вико­нують біля 2-тижневі перевезення, були обстежені шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень, аритмії, систоліч­ного та діастолічного артеріального тиску (АТ), зросту й ваги. Обчислювали параметри гемодинаміки. Стаж роботи обстежених склав 8—47 років (31,4 ± 1,3), стаж роботи водієм — 0—47 років (28,8 ± 1,5), стаж роботи водієм-далекобій- ником — 0—46 років (21,1 ± 1,5), стаж нічних робіт — 0—40 років (17,4 ± 1,6). Дані аналізувалися на рівні р < 0,05. Результати. У 49 % водіїв-далекобійників зареєстровано підвищений АТ, що відповідав легкому або помірному ступеню гіпертонії; у 57 % — виявлено функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) у зоні нижче серед­нього класу, у тому числі в зоні низького (29 %) і дуже низького класів (7 %); майже всі (98 % обстежених) мали порушений тип саморегуляції кровообігу (92 % — судинний), який є відомим фактором ризику розвитку гіпертонії. У 68 % водіїв виявлено переважання парасимпатичної активації в функціонуванні ССС, що асоціюється з погір­шенням кровообігу, стану симпато-адреналової та нервової систем. У 13 % водіїв виявлена аритмія на фоні підви­щеного АТ, що свідчить про ризик раптових серцевих інцидентів. Функціональний стан ССС водіїв-далекобійни­ків переходить в клас нижче середнього з 43 років, у низький клас — з 56 років — до встановленого в Україні пен­сійного віку. Через 20 років роботи водієм функціональний стан ССС погіршується до класу нижче середнього, через 37 років — до низького класу. Виявлено найкритичніші параметри адаптації до нічних робіт: АТ (систолічний, діастолічний, пульсовий, середньодинамічний), індекс недостатності кровообігу, вегетативний індекс Кердо, арит­мія і (після 20 років стажу з нічними годинами робіт) систолічний об'єм крові.

Висновки. Було виявлено несприятливий стан і прискорене старіння ССС у водіїв-далекобійників. Нічні роботи викли­кають специфічні несприятливі зміни в судинній ланці ССС водіїв, а також у функціонуванні серцевого м'яза. Для збереження здоров'я та продовження професійного довголіття водіїв-далекобійників необхідні профілактичні заходи.

Ключові слова: вік, стаж роботи, водії-далекобійники, серцево-судинна система, нічна робота

Література

  1. Statistical Yearbook of Ukraine for 2016 (2017), State Statistics Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine.
  2. Vaisman A. I. (1988), Gigiyena truda voditelei avtomobilei [Occupational health in car drivers], Meditsina, Moscow, Russia.
  3. Murphy L. R. (1991), "Job dimensions associated with severe disability due to cardiovascular disease", J. Clin. Epidemiol., 44 (2), 155–166. https://doi.org/10.1016/0895-4356(91)90263-9
  4. Buzunov V. A. (1991), Proizvodstevennye factory i vozrastnaya rabotosposobnost' [Production factors and aged work ability], Zdorov’ya, Kiev, Ukraine.
  5. Arinchin N. I., Kulago G. F. (1969), Gipertonicheskaya bolezn' kak narusheniye samoregulaytsii krovo obrascheniya [Hypertensive disease as a disorder of blood circulation], Nauka i tekhnologiya, Minsk, Belarus.
  6. Kérdö I. (1966), "Ein aus Daten der Blutzirkulation kalkulierter Index zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage von I. Kérdö", Acta neurovegetativa, 29 (2), 250–268. https://doi.org/10.1007/BF01269900
  7. Khramov Yu. A., Veber V. R. (1985), Vegetativnoye obespecheniye i gemodinamika pri gipertonicheskoy bolezni [Vegetative maintenance and hemodynamic under hypertensive disease]. Nauka, Novosibirsk, Russia.
  8. Сheremisina A. Yu., Saifutdinov R. G. and Ismagi­ lov M. F. (2013), "Сomparative analysis of parallel double daily monitoring of arterial blood pressure in shoulder arteries in patients with hypertension of the I, II stages", Vestnik sovremennoy klinicheskoy meditsiny, 6 (5), 31–34.
  9. Chalmers J., MacMahon S., Mancia,G. Et al. (1999), "World Health Organization­International Society of Hypertension Guidelines for the management of hypertension. Guidelines sub­committee of the World Health Organization", Clin. Exp. Hypertens., 21 (5–6), 1009–1060.
  10. Bobko N. A. (2002), "State of the cardiovascular system in electricity distribution network controllers", Meditsina truda i prom. ekologiya, 3, 8–12.
  11. Whelton P. K., Carey R. M., Aronow W. S. et al. (2018), 2017       ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/ NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults : A Report of the American College of Cardiology / American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines, J. Am Coll Cardiol, 71 (19), e 127–248. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.11.006
  12. Vorona A. A., Golovkina O. L., Matyukhin V. V., Yushkova O. I. (1999), "Effects of occupational envi ronment factors on the clinical and physiological status of persons working with video display terminals", Meditsina truda i prom. ekologiya, 7, 25–28.
  13. Tkachenko L. M. and Perederiy G. S. (2000), "Vegetative correlations of the emotional tension in individuals with different state of the autonomous nervous system", Fiziologichnyi Zhurn., 46 (6), 61–67.
  14. Kovaliova A. I. (2001), "Factors of formation of work intensity and body strain in the air traffic controllers", Gigiena truda : Collection of papers, Kyiv, 32, 164–175.
  15. Ferrari A. U. (2002), "Modifications of the cardiovascular system with aging", Am. J. Geriatr. Cardiol., 11 (1), 30–33. https://doi.org/10.1111/1467-8446.00044-i1
  16. Frol'kis V. V. and Shevchuk V. G. (1982), "Hemodynamics and its regulation in aging", in Chebotarev D. F., Frolkis V. V. (ed.), Fiziologicheskiye mekhanizmy stareniya [Physiological mechanisms of aging], Nauka, Leningrad, Russia, 107–119.
  17. van Amelsvoort L. G., Schouten E. G., Maan, A. C. еt al. (2001), "Changes in frequency of premature complexes and heart rate variability related to shift work", Occup. Environ. Med., 58 (10), 678–681. https://doi.org/10.1136/oem.58.10.678
  18. Blaginin A. A. (2006), "Nadezhnost' professional'noy deyatel'nosti operatorov slozhnykh ergaticheskikh system" [Reliability of occupational performance of operators of complex ergatic systems], LGU im. A.S. Pushkina, Saint Petersburg, Russia.
  19. Miva K., Igawa A., Miyagi Y. еt al. (1998), "Alterations of autonomic nervous activity preceding nocturnal variant angina: sympathetic augmentation with parasympathetic impairment", Am. Heart J., 135 (5, Pt. 1), 762–771. https://doi.org/10.1016/S0002-8703(98)70034-1
  20. Knutsson A., Hallquist J., Reuterwall C. еt al. (1999), Shiftwork and myocardial infarction: a casecontrol study, Occup. Environ. Med., 56 (1), 46–50. https://doi.org/10.1136/oem.56.1.46
  21. Tenkanen L., Sjoblom T. and Harma M. (1998), "Joint effect of shift work and adverse life­style factors on the risk of coronary heart disease", Scand. J. Work Environ. Health., 24 (5), 351–357. https://doi.org/10.5271/sjweh.355
  22. Smyrnova I. P. (ed.) (1999), "Profilaktyka v pervynnykh strukturakh okhorony zdorov'ya SINDI. Ukrayina" [Prophylaxis in primary health care structures CINDI. Ukraine], Kyiv, Ukraine.
  23. Bobko N. A. (2006), "Daily variations in psychophysiological function activities in shiftwork operators under increased work tension and its connection with age and experience", Український журнал з проблем медицини праці, (1), 26–32.
  24. Manolis A. J., Poulimenos L. E., Kallistratos M. S. еt al. (2014), Sympathetic overactivity in hypertension and cardiovascular disease, Curr. Vasc. Pharmacol., 12 (1), 4–15. https://doi.org/10.2174/15701611113119990140
  25. Sokolov Ye. I. and Belova Ye. V. (1983), "Emotsii i patologiya serdtsa" [Emotions and heart pathology]. Nauka, Moscow, Russia.
  26. Anokhin P. K. (1980), "Uzlovyye voprosy teorii funktsional'noy sistemy" (Nodal questions of the theory of a functional system). Nauka, Moscow, Russia.

ORCID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:

Чернюк В. І. (ORCID 0000-0002-5110-9677) — постановка завдання, планування дослідження, обрання інструментів та методів дослідження, участь у розробці програми дослідження й у підготовці статті;

Бобко Н. А. (ORCID 0000-0002-4545-7421) — організація і супровід дослідження, аналіз світової та вітчизняної літератури, обрання інструментів і методів дослідження, участь у розробці програми дослідження, авторська модифікація методів аналізу даних, аналіз результатів, участь у підготовці статті;

Гадаєва Д. О. (ORCID 0000-0001-7493-6723) — збір первинного матеріалу, підготовка бази даних дослідження, математико-статистична обробка даних, участь у підготовці ілюстративного матеріалу до статті.